Події, факти, коментарі
На головну сторінку
Карта сайту
Контакти
Події, факти, коментарі
Керівні органиКолективні члениПодії, Факти, KоментаріКонкурси

 

Події, факти, коментарі




01.05.2018 |вівторок
Запрошуємо до слова новоукраїнця аналітика Володимира Грищенка. Він розмірковує над негативним впливом Росії на сусідні поневолені країни

Кілька днів тому я розмістив мапи з рівнем злочинності та мовною ситуацією в Україні, аби довести, що поряд з російськомовністю виступає набагато вища злочинність.
Під моїми українськомовними постами завжди з'являються дописи на кшталт: "не буде нам лях говорити як нам жити", "а у вас в тій Польщі не краще".
І ось один з таких ображених ляхом передав цю мапу.
Мапа правдива.
Але висновки, яких можна з них дійти, лише підтверджують те, що я писав про нищівний вплив російськомовності на стан українського суспільства.
Але зараз буде про Польщу.
Спершу два зауваження: у нас різниця в кількості скоєних злочинів на 10.000 жителів між найнебезпечнішим Любуським а найбезпечнішим Підкарпатським складає 2. В Україні різниця між Тернопільщиною і Донеччиною: 4.
У Польщі вдвічі більше розкривають злочинів.
У Польщі (та в тих українських областях, що були в її складі) не було до 1945 комунізму. Після 1945 року комунізм у Польщі не був разючим геноцидом населення, на відміну від України. У Польщі Церква рятувала поляків від комуняцької ментальності.

Три західні воєводства були приєднані до Польщі після 1945 року. До 1945 року вони були заселені німцями, яких було вигнано. На їхнє місце приїхали поляки (здебільшого) з України.
Результат?
Суспільні зв'язки не сформувалися. Вони не аж так тривалі, як на сході. Молоді поляки з Вроцлава чи Зеленої Гори не мають зв'язку з традиціями своїх прадідів, бо не можуть хоча би їх відвідати на цвинтарі. Не живуть у бидинках побудованих прадідом. Це особливо відчутне в селах і маленьких містечках.
У Польщі просто нове суспільство не сформувалося повністю на нових теренах.

А в Україні?

В областях "йуґовастока" від 1917 року:
1. був Голодомор, ці області просто вимерли,
2. хто вижив, був перевихований Голодомором і перетворився на постгеноцидне суспільство, яке боїться українства, бо знову хтось може прийти і скоїти новий Голодомор (як показує доля українців в Луганді та Донбабве, побоювання виявилися обґрунтованими),
3. спустошілі, вимерлі села були заселені суспільними покидками з Росії, каторжниками, злочинцями.

Додатково скрізь в Україні:
1. комуністи (з Росії) намагалися виховати "Людину нового типу", тобто зросійщену,
2. відбувалося послідовне, повномасштабне нищення інтелігенції і проукраїнських еліт.

У підсумку, в Україні, зокрема на "йуґовастокє", були знищені суспільні зв'язки а нове (українське) суспільство не сформувалося.
Тому жителі сходу (російськомовні) в більшій мірі нагадують хворе, патологічне суспільство РФ ніж галичан.
У Галичині (чи в певній мірі від Збруча до Києва) збереглися традиції, фольклор, любов до батьківщини, неприязнь до комунізму, віра, пошана для українського минулого, мова.
І це ВЛАСНЕ означає нижчий рівень злочинності. Суспільні зв'язки міцні, тривалі, суспільний контроль ефективніший. Немає дозволу для злочинності. Осуд - сильніший.
Українська мова і культура протидіє виродженню і лікує суспільство.

На сході? Я вже писав. Суспільство (українське) було повністю знищене і вже не відновилося. Там виникло населення, без своєї мови, без культури, без ідентичності та національної свідомості. Уособленням цього населення (що не стало суспільством, спільнотою) є російськомовний українець, який водночас буває й українофобом.

У Польщі (воєводства: західнопоморське, ніжньосілезьке, любуське) суспільство сформувалося і далі формується, але від 1945 формувалося суспільство польське, виховане на польськості, об'єднане польською мовою, культурою, традиціями. Тому там вищий рівень злочинності, але не як у Донецьку.

Тому для сходу та півдня України один шлях: українізація. Двома способами:
1. для тих, які люблють українство і не можуть дочекатися українізації як свіжого повітря (бо зараз їх придушує русский мир і хотіли би розмовляти українською скрізь) держава має просто виконати статтю 10 Конституції,
2. тих, що "вьі нам не будете навязьівать", насильницько українізувати, карати, дисциплінувати, щоб боялися до чужих людей відкрити рота російською (як у Латвії, де до мене жодна офіціантка чи касирка не звернулася російською).

Я щодня стикаюся з закидами, що я розколюю українське суспільство.
Ні. Я в ньому не живу. Щонайбільше можу розколювати громадян України в Польщі. Бо російськомовних не визнаю гідними знайомими для себе а з українськомовними залюбки спілкуюся і це дає мені задоволення.
Мене хвилює навала російськомовних до Польщі і буду про це писати.
І прошу звернути увагу, чим є розкол суспільства і для українців, і для росіян.
Для російськомовних розкол закінчиться, коли всі стануть російськомовними і перестануть нав'язувати їм мову. Звичайно, що це самогубство і такого не може бути теж для їхнього блага. Бо коли вся "Украина станет русскоговорящей", то вона стане російським багном, занепадом, мракобіссям, гниллю.
Чого вам навіть ворог бажати не повинен.


повернутися



© 2005 Nova Ukraina
Розроблено компанією Разработка сайта - студия веб дизайна Лелека


Керівні
органи
Колективні
члени
Події, Факти,
Kоментарі
Конкурси