Події, факти, коментарі
На головну сторінку
Карта сайту
Контакти
Події, факти, коментарі
Керівні органиКолективні члениПодії, Факти, KоментаріКонкурси

 

Події, факти, коментарі




29.11.2016 |вівторок
Актив КМО "Нова Україна" ініціює повторний розгляд законопроекту "Про систему харчування працівників", який є і соціальним, і євроінтеграційним

Коментар до законопроекту "Про систему харчування працівників" 
Даний законопроект у 2005 році було одностайно (285 голосів) схвалено Верховною Радою. На жаль Президент неочікувано наклав вето на першочерговий президентський законопроект...

Микола Щеглов,
 член робочої групи Комітету Верховної Ради України
 з питань соціальної політики та праці
Про систему харчування працівників

 
Виходячи з того, що людина праці є головним ресурсом і багатством держави, метою закону є забезпечення її конституційного права на достойний життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє збалансоване харчування, підвищення ефективності праці, стимулювання розвитку громадського харчування, створення нових робочих місць.
Друга стаття  документу присвячена визначенню термінів, серед яких: Акредитована особа – суб’єкт господарювання, що займається діяльністю в сфері громадського харчування та/або роздрібної торгівлі, який акредитовано емітентом, як такий, що може приймати й погашати талони на харчування в обмін на їжу та/або продукти харчування. Акредитованою особою також може бути роботодавець, який на своєму балансі має власний структурний підрозділ громадського харчування (їдальня, буфет тощо); Талон на харчування та/або його зручний для використання замінник -- електронна картка  (надалі -- талон) – документ, який випускається емітентом і засвідчує право працівника придбати їжу та/або продукти харчування в акредитованих особах. Талон на харчування не є платіжним документом, цінним папером або документом суворої звітності. Але технічно виготовляється, як папір, що є захищеним від підробок або його аналог -- електронна картка.
Роботодавець за кошти із прибутку дає талони на харчування працівнику за місцем основної роботи; Ліцензія на обіг талонів на харчування – документ установленого зразка, який засвідчує право на виготовлення бланків талонів на харчування, їх випуск, організацію обігу та викуп; Емітент – суб’єкт підприємницької діяльності, зареєстрований в установленому порядку з дотриманням вимог щодо величини статутного фонду, який отримав ліцензію на виготовлення та обіг талонів на харчування.
Дія закону поширюється на працівників та роботодавців, незалежно від форм власності, які в інтересах працівників використовують талони на харчування, а також на акредитованих осіб у сфері громадського харчування та роздрібної торгівлі.
Роботодавець коштом прибутку надає працівнику, окрім заробітної плати, талони на харчування, як додаткову соціальнозначиму послугу. При цьому не допускається зменшення заробітної плати чи її заміна на талони на харчування.
Працівник використовує талони на харчування, які приймаються будь-якими акредитованими особами, що забезпечують якісне, повноцінне й безпечне харчування або здійснюють торгівлю продуктами харчування.
Акредитовані особи в частині своєї діяльності, що регулюється цим проектом, повинні дотримуватися таких принципів організації харчування:
- забезпечення працівників повноцінним асортиментом їжі та/бо продуктів харчування;
- забезпечення працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими та/або важкими умовами праці, відповідним спеціальним асортиментом їжі та/або продуктів харчування.
Працівники використовують талони на харчування, виходячи з таких принципів:
- самостійний вибір акредитованих осіб для придбання їжі та/або продуктів харчування;
- самостійний вибір раціону харчування з урахуванням медичних рекомендацій та фізіологічних потреб.
Номінальна вартість талону на харчування виражається в гривнях.
Термін дії талону на харчування - 1 календарний рік. Талон на харчування повинен бути використаний у тому році, який зазначений як термін дії талону на харчування. Акредитовані особи приймають талони на харчування лише в межах терміну їх дії.
Випуск, організація обігу та викуп талонів на харчування може здійснюватися емітентом після отримання ним ліцензії на здійснення господарської діяльності з випуску, організації обігу та викупу талонів на харчування, виданої органом ліцензування. Виготовлення бланків талонів на харчування може здійснюється суб’єктом господарювання після отримання ним ліцензії на здійснення господарської діяльності з виготовлення бланків талонів на харчування, виданої органом ліцензування. Ліцензія видається згідно вимог чинного законодавства про ліцензування та ліцензійних умов щодо здійснення діяльності з виготовлення бланків талонів на харчування, та випуску, організації обігу та викупу талонів на харчування. Ліцензійні умови повинні забезпечувати розвиток конкуренції у здійсненні господарської діяльності, передбаченої цим Законом.
Розмір сплаченого грошовими коштами статутного фонду (капіталу) емітента повинен бути не менше п’ятсот тисяч гривень.
Діяльність з випуску, забезпечення обігу та викупу талонів на харчування є виключною діяльністю та не може поєднуватися з іншими видами господарської діяльності.
Придбання роботодавцями талонів на харчування є
добровільним. Як і добровільним є користування працівником
талонами. Роботодавець, крім бюджетних установ та
організацій, придбаває
талони на харчування за рахунок власних коштів. Бюджетні
установи та організації придбавають талони на харчування за
рахунок коштів, що можуть виділятися їм для таких цілей згідно
закону про державний бюджет на відповідний рік. Держава не
зобов’язана виділяти кошти в державному бюджеті на
придбанняталонів на харчування для бюджетних
установ та організацій.
Придбання та викуп талонів на харчування оплачується виключно безготівковим переказом. На спеціальний на те рахунок.
Інші перекази, крім сум на придбання талонів, на цей рахунок заборонені.
Роботодавець передає талони на харчування працівникам щомісячно не пізніше як в останній робочий день місяця, який передує місяцю, щодо якого видаються талони на харчування. Роботодавець повинен вести облік придбаних і переданих талонів на харчування.
Талон на харчування може бути використаний працівником лише в акредитованих особах. Акредитацію надає емітент. Передача працівником талону на харчування іншій особі та/або обмін (повністю або частково) талону на харчування на грошові кошти забороняється.
Акредитована особа повинна передати емітенту погашені талони на харчування в строк не пізніше як через 30 робочих днів після закінчення терміну дії талону на харчування. Емітент повинен викупити та здійснити оплату за передані погашені талони на харчування в строк не пізніше як через 10 робочих днів з моменту отримання погашених талонів на харчування від акредитованої особи. Оплата здійснюється банківським переказом та дорівнює номінальній вартості погашених талонів за вирахуванням комісійної винагороди, яка у договорі погоджується між емітентом і його акредитованими особами. Європейські норми комісійної винагороди –  до 6 відсотків.
На додаток до постійного рахунку (рахунків), який відкривається згідно вимог чинного законодавства, емітент повинен відкрити рахунок для обслуговування обігу талонів на харчування. Емітент може мати лише один рахунок для обслуговування обігу талонів на харчування.
У законі вказано, що він набере чинності з дня опублікування, а окремі його положення – з 1 січня 2007 року.
Законом передбачені суттєві зміни до деяких податкових законів, а саме:
- номінальну вартість талонів на харчування, які працедавцем видаються працівнику додатково до заробітної плати, не включати до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу й, відповідно, не оподатковувати податком на доходи громадян;
- витрати працедавця на придбавання талонів включати до валових витрат підприємства й, таким, не оподатковувати податком на прибуток підприємств;
- операції з випуску, придбання, передачі, використання, погашення та викупу талонів на харчування включити до переліку операцій, що не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість;
- на номінальну вартість талонів на харчування не нараховувати збір на обов’язкове державне пенсійне страхування.
 

Розроблений і прийнятий закон є аналогом  проекту, що діє у Франції з вересня 1967 року і адаптований  у 35 країнах світу та ЄС, зокрема.
Коментар рекомендовано для вивчення роботодавцям, працівникам, акредитованим особам та широкому колу читачів.



ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту закону України “Про  систему  харчування  працівників”

(реєстр. №6044)

1.     Обгрунтування необхідності прийняття Закону

 Проект закону України розроблено в порядку законодавчої ініціативи з метою забезпечення реалізації конституційного права громадян на достойне життя, що включає достатнє харчування.

Україна, яка має  найкращі за родючистю чорноземи, ще не створила належних умов для  повноцінного харчування людей і посідає одне з перших місць у світі  по захворюваності і смертності населення. У тому числі й працездатного віку. За офіційними даними демографічних досліджень ООН станом на 2050 рік чисельність населення України скоротиться до 20 млн.

Для виходу України з такої довготривалої кризи має зарадити запозичення досвіду організації харчування працівників за місцем роботи коштом роботодавця, яке досить поширене у світовій практиці.

Організоване  харчування за основним місцем роботи  діє у 36 країнах  світу.  Державу і роботодавців таких країн, де  харчування працюючих  організоване за рахунок прибутку підприємства, об’єднує одна мета – зробити все можливе, щоб працівник був здоровим і щасливим, бо це  є чи не найголовнішою складовою високої продуктивності праці,   якості  та досконалості продукції,  а в кінцевому підсумку - конкурентоспроможності підприємства, галузі, а якщо йти далі – конкурентноздатності всієї держави.

Модель системи харчування працівників та  інших соціальних програм по талонах, яка була прийнята парламентом Франції ще у 1967 році, в останні роки стала  успішною і на теренах країн постсоціалістичного табору. У Чехії з 1993 року, Румунії з 1999 року. Результат тамтешніх соціальних реформ, позитивно вплинув на демографічні процеси, економічне зростання, якість життя громадян.

 

2. Цілі та завдання прийняття Закону

Даний законопроект є піонерським. В разі його прийняття, Україна де-факто підтвердить  свої євроінтеграційні прагнення, а  позитивні дії від впливу закону про харчування, відкриють передумови до прийняття Верховною Радою України таких соціальних програм, які включатимуть: талони на ліки, одяг,  оздоровчо-спортивні,  комунальні послуги іншу адресну допомогу коротшим та ефективнішим шляхом безпосередньо від роботодавця.

Впровадження даного закону в дію здійснюється  не за раз, а поступово, бо організація харчування є добровільною, як для роботодавця, так і для працівника. До того ж поступова процедура є своєрідним пом”якшуючим амортизатором  для бюджету на стартовій порі введення в закону дію.

 

3. Загальна характеристика і основні положення проекту Закону

Талони на харчування та/або його замінник -- електронна картка, надалі талон, винятково добре вирішують очевидну соціальну і фізіологічну потребу – забезпечення якісним харчуванням працівників  протягом робочого дня. На великих підприємствах роботодавець без проблем зможе харчувати своїх працівників на базі заводських їдалень або кафе. Для малого та середнього бізнесу  відкриття власних їдалень є непосильним завданням.   Ось чому законопроектом передбачено вільний обіг талону. Працівник малого підприємства зможе на свій розсуд обрати собі будь-яку їдальню,  кафе чи ресторан, який приймає талони на харчування згідно отриманої акредитації від емітента, що випускає такі талони.

Законопроект серед іншого передбачає:

Визначення основних засад державної політики у сфері забезпечення працівників талонами на харчування;

Становлення державного регулювання у сфері випуску, обігу та погашення талонів на харчування.

Оскільки така система талонів на харчування та і зрештою будь-яких інших талонів соціального призначення в Україні ще не існує, розробники законопроекту  хотіли б  дати  більш детальні пояснення, щоб заздалегідь відповісти на питання, які можуть виникнути.

 

Талони на харчування видаються на добровільній основі.

 

Талони на харчування придбаваються роботодавцем і надаються працівникам виключно на добровільній основі, причому роботодавець надає тому працівнику, який  перебуває з ним у трудових відносинах (за місцем основної роботи). Талони на харчування видаються відповідно до  кількості днів, відпрацьованих працівником у попередньому місяці.

Слід окремо зазначити, що розробники законопроекту не ставлять  завдання, щоб бюджетні організації з першого дня діїзакону в обов’язковому порядку користувалися талонами, оскільки придбання талонів роботодавцем є добровільним, а не обов’язковим (ст. 9 законопроекту). Бюджетні організації придбавають талони у разі наявності на таке відповідних коштів. Виходячи з досвіду прийняття аналогічних проектів у країнах ЄС, у тому числі Франції у 1967 році, закон про харчування працівників вступав в силу поетапно з розумінням його перспектив. Спочатку талони на харчування отримували  працівники успішних приватних підприємств, які безпосередньо створюють основу національного багатства, накопичень до бюджету: енергетика, гірничодобувна, металургійна, транспортна, машинобудівна галузь тощо, а вже потім працівники бюджетної сфери. На нашу думку, якщо у держави на даний час немає коштів на придбання талонів на харчування, то це не означає, що перевагами законопроекту не повинні скористатися працівники підприємств та організацій, що не фінансуються з державного бюджету.

Варто зазначити, що  в кінцевому результаті талони на харчування дали поштовх до реформ (кадрової оптимізації) у самій бюджетній сфері.

 

Талони на харчування не є замінником грошової одиниці.

 

Талони на харчування інші соціальні виплати не виступають замінником грошової одиниці, бо придбаваються і погашаються виключно за грошову одиницю. Тобто талон на харчування не може існувати без її основи

   грошової одиниці і не підриває її, а підсилює грошово-кредитний обіг держави, як це вже доказано досвідом існування талонів в країнах ЄС, Великобританії, Чехії, Угорщини, Румунії тощо. А виробник талонів (емітент), згідо закону, займається виключно однією діяльністю -- їх кругообігом по спеціальному на те банкіському рахунку. Зловживання у такий спосіб унеможливлюються.

 

Талони на харчування не потребують бюджетних витрат

 

Особливо слід зауважити, що законопроект має соціальне, а не фіскальне спрямування. Талон придбавається роботодавцем за свої кошти і надається працівникам. Це означає, що із Держбюджету непотрібно здійснювати жодних витрат для таких цілей (крім випадків, коли держава придбаває талони для працівників бюджетної сфери).

 

Талони на харчування не призведуть до  втрат Держбюджету

 

Дана система може діяти виключно при створенні державою податкового заохочення, яке звільняє від обкладення податком на додану вартість, податком на доходи фізичних осіб, податком на прибуток підприємств та зборами до соціальних фондів випуск, придбання, обіг та погашення талонів на харчування.

На підставі вищезазначеного може виникати думка про те, що звільнення від оподаткування, призведе до втрат бюджетних надходжень. Тому автори зразу ж хотіли б зазначити, що саме така думка є хибною. Втратити можна лише те, що існує реально. Так, як на теперішній час талонів на харчування не існує, то немає доходів, які б надходили до бюджету внаслідок їх оподаткування. Якщо вводяться талони на харчування, які звільняються від оподаткування, то у порівнянні з теперішнім часом нічого не зміниться з точки зору оподаткування. Сьогодні талони на харчування не оподатковуються, тому що вони не існують, тобто немає доходів до Держбюджету, а після їх введення  талони не оподатковуються, тобто немає доходів до Держбюджету і немає втрат Держбюджету.

 Спеціалістами МЦПД „Міжнародного центру перспетивних досліджень”  підраховано, протягом 12-18 місяців на стартовій порі введення в дію законопроекту, гіпотетично можуть мати місце   незначні недонадходження до  Держбюджету. Але срартові недонадходження будуть набагато  (для інф. див. „Оцінка макроекономічного впливу виконання Програми харчових талонів (ваучерів) в Україні), що додається, компенсовані податками, що надходитимуть  до бюджету від створення додаткових робочих місць по всьому ланцюжку дії системи талонів на харчування:   сільське (фермерське господарство), переробна галузь, заклади громадського харчування, оподаткування діяльності емітентів талонної системи.

Звичайно, можна привести аргумент про те, що якби талони на харчування оподатковувалися, то Держбюджет отримав би більші доходи. Отже у нього є ймовірні втрати. Але з такою філософією можна дійти до того, що якби повітря, яке вдихає людина, оподатковувалося, скажімо, сумою 1000 гривень на рік, то до Держбюджету кожного року надходило б 50 млрд. грн., а тому оскільки повітря ще не оподатковується, то і проживання громадян України на своїй території веде до  втрат Держбюджету.

 

Співіснування з іншими пільгами на харчування

 

Законопроектом передбачається, що працівники, які одночасно мають право на харчування згідно цього законопроекту та/або користуються привілеями на харчування (компенсаціями), передбаченого іншими законодавчими актами, повинні на власний розсуд вибрати для себе лише одну із форм додаткового харчування.

 

Заборона заміни заробітної плати талонами

 

 Проектом закону забороняється зменшувати заробітну плату або замінювати її талонами на харчування і чітко зазначається, що талони на харчування видаються додатково до заробітної плати працівника.  

 

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

Проект Закону передбачає введення в дію цілком нового механізму правового регулювання соціальних адресних програм. Для організації їх діяльності передбачено механізм акредитації суб’єктів громадського харчування і роздрібної торгівлі емітентом, уповноваженим на проведення операцій з талонами на основі ліцензії, виданої  Мінфіном.

 Механізм організації харчування має: підприємство громадського харчування, магазин, які  визначаються емітентом і отримують від нього акредитацію; емітент, що випускає талони, організує і контролює їх обіг; роботодавець, який викупає талони у емітента і надає їх працівнику за кожний відпрацьований ним день у попередньому місяці; працівник, який харчується по талонах у акредитованих їдальнях, кафе, ресторанах.

 

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Прийняття даного проекту Закону дозволить підвищити фінансовий добробут населення, збільшити бюджетні надходження за рахунок непрямих економічних вигод від значного збільшення обороту підприємств сільськогосподарської, харчової  та переробної галузей,  закладів торгівлі та  громадського харчування.

Прозорість дії системи харчових талонів дозволить вивести з тіні значні кошти підприємств, підсилить конкуренцію. Прийняття даного законопроекту не потребує матеріальних витрат із Державного бюджету України. За винятком (гіпотетично до 15 місяців) деяких недонадходжень до Держбюджету на стартовій порі введення в дію Закону (див Досліджння МЦПД).

 

6. Прогноз соціально-економічних  наслідків прийняття Закону

Наслідками прийняття Законопроекту є:

реальне підвищення добробуту працівників на суму щомісячного неоподаткованого мінімуму; створення нових робочих місць – по 1 робочому місцю на 37 людей, які харчуються за талони (у Аргентині – 30.000 робочих місць); якісне покращання стану охорони праці та гігієни харчування. (організоване харчування  у Франції, за офіційними даними ВООЗ, запобігає 16.000 отруєнь на рік).

Важливо зазначити ще одну логічну геніальність організації такої системи  харчування. Вона є новою складовою постійно діючого інвестування держави в АПК. Як наслідок, і в село, яке нині в занепаді,  і в ресторанний бізнес прийде економічне пожвавлення. На суму вартості використаних харчових талонів. Не потребує пояснень той факт, що добре нагодована людина (робоча сила), хворіє менше, є конкурентоздатнішою, створює конкурентоздтнішу продукцію, підприємство, галузь, державу.

Прозорість, демократичність та ефективність саме такої соціальної моделі, що давно визнана світовою практикою,  заслуговує на увагу і в Україні.

 

Даний законопроект вже схвалено (без застережень та зауважень) Комітетами ВР з питань  Євроінтеграції та охорони здоров’я, підтримується Головним науково-експертним управлінням.

 

 

 

З А К О Н   У К Р А Ї Н И

 

 

Про систему харчування працівників

 
 
 

 


Метою цього Закону є забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї, права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні та здорові умови праці, що включає достатнє харчування, підвищення ефективності праці, стимулювання розвитку громадського харчування та створення нових робочих місць.

 

Стаття 1. Визначення термінів

 

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

акредитація – підтвердження емітентом права акредитованої особи на здійснення операцій з прийняття карток на харчування, прийняття і погашення талонів на харчування та реалізації продуктів харчування з їх оплатою талонами/картками на харчування шляхом надання емітентом сертифіката про акредитацію;

акредитована особа – суб’єкт господарювання, що здійснює  діяльність у сфері громадського харчування та/або роздрібної торгівлі, який акредитований емітентом як такий, що може приймати картку на харчування, приймати і погашати талони на харчування в обмін на їжу та/або продукти харчування. Акредитованою особою також може бути роботодавець, який на своєму балансі має структурний підрозділ громадського харчування (їдальня, буфет тощо);

талон на харчування – паперовий документ та/або його замінник -- електронна картка, надалі талон, який випускається емітентом і засвідчує право працівника придбати їжу та/або продукти харчування в акредитованих осіб. Талон на харчування не є платіжним документом, цінним папером або документом суворої звітності. Талони на харчування видаються роботодавцем працівнику за місцем основної роботи;

картка на харчування – контактна або безконтактна пластикова картка, що містить у собі обов'язкові реквізити, визначені цим Законом, і засвідчує, що її пред'явник має право на одержання пільги на харчування згідно з вимогами цього Закону або  інших законів;

розрахунковий термінал для прийняття карток на харчування – пристрій, який забезпечує проведення акредитованою особою розрахунків при реалізації продуктів харчування з їх оплатою картками на харчування;

термінал інкасації – пристрій, що забезпечує знімання та передачу емітенту інформації (за допомогою засобів передачі даних та засобів зв’язку) про проведені розрахунки, здійснені за допомогою карток на харчування;

ліцензія на виготовлення карток, бланків талонів на харчування, випуск, організацію обігу талонів/карток та викуп талонів на харчування – документ встановленого зразка, який засвідчує право на виготовлення бланків талонів або карток на харчування, їх випуск, організацію обігу та викуп талонів;

працівник – фізична особа, яка працює за трудовим договором на підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи, яка використовує найману працю;

роботодавець – власник підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності або уповноважений ним орган чи фізична особа, яка використовує найману працю;

емітент – суб’єкт підприємницької діяльності, зареєстрований в установленому законом порядку, який отримав ліцензію на випуск, організацію обігу та викуп талонів/карток на харчування;

термін дії талонів/карток на харчування – один календарний рік, який вказаний у талоні/картці на харчування і протягом якого талон/картка на харчування можуть бути використані.

 

Стаття 2. Сфера дії Закону

 

Дія цього Закону поширюється на працівників та роботодавців, які в інтересах працівників використовують талони/картки на харчування та надають харчування через структурний підрозділ громадського харчування (їдальню, буфет тощо) або за договором із суб’єктом господарювання, що здійснює діяльність у сфері громадського харчування та/або роздрібної торгівлі, а також на акредитованих осіб у сфері громадського харчування та роздрібної торгівлі.

 

Стаття 3. Принцип організації харчування

 

Роботодавець може надавати працівнику, крім заробітної плати, талони/картки на харчування та/або харчування через структурний підрозділ громадського харчування (їдальня, буфет тощо) або за договором, який укладається безпосередньо між роботодавцем та суб’єктом господарювання, що здійснює діяльність у сфері громадського харчування та/або роздрібної торгівлі, як додаткову соціально значиму послугу. Не допускається зменшення заробітної плати чи її заміна на вартість такої послуги.

Питання про організацію харчування працівників розглядаються спільно з представниками виборного органу первинної профспілкової організації (трудового колективу) та можуть вирішуватися колективним договором.

Працівник використовує талони/картки на харчування, які приймаються акредитованими особами, що забезпечують якісне, повноцінне і безпечне харчування або здійснюють торгівлю продуктами харчування.

Акредитовані особи та суб’єкти господарювання, що здійснюють діяльність у сфері громадського харчування та/або роздрібної торгівлі, в частині своєї діяльності, що регулюється цим Законом, повинні дотримуватися таких принципів організації харчування:

забезпечення працівників повноцінним асортиментом їжі та/або продуктів харчування;

забезпечення працівників, зайнятих на роботах із шкідливими та/або важкими умовами праці


повернутися



© 2005 Nova Ukraina
Розроблено компанією Разработка сайта - студия веб дизайна Лелека


Керівні
органи
Колективні
члени
Події, Факти,
Kоментарі
Конкурси